7 жовтня 2026 року Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану виступила з офіційною заявою щодо справи колишнього очільника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Августа Ганнінга, якого підозрюють у шпигунстві. Відомство назвало твердження про причетність Баку «безпідставними» і зазначило, що «зловмисна мета сил, що стоять за цією операцією з дезінформації, — завдати шкоди відносинам між Азербайджаном та Німеччиною».
Учасники справи та їхні дії
- Август Ганнінг — колишній очільник BND (1998—2005); затриманий 6 жовтня у Бад-Тельц-Вольфратсгаузені за підозрою у шпигунстві та розкритті державних таємниць; не відповів на запит Reuters.
- Манфред Д. — колишній помічник Ганнінга; затриманий разом із ним у місті Штайнфурт (за даними The Guardian).
- Федеральна прокуратура Німеччини — веде справу; стверджує, що Ганнінг платив за секретні документи співробітнику BND й готував аналітичний звіт для офіцера неназваної іноземної розвідслужби; відмовилася коментувати матеріал Der Spiegel.
- Der Spiegel — першим повідомив, що Ганнінг міг передавати секретні документи агенту з Азербайджану.
- Рада з питань ЗМІ та телерадіомовлення Азербайджану — офіційно спростувала повідомлення про причетність Баку.
Реакція Баку та джерело інформації
Позицію Баку оприлюднило інформаційне агентство Reuters 7 жовтня. При цьому Der Spiegel раніше прямо вказав на азербайджанські спецслужби, тоді як Укрінформ писав про «офіцера неназваної іноземної розвідслужби», тому конкретна країна-адресат аналітичного звіту в джерелах не збігається.
Залишити відповідь