У ніч на 1 серпня 2026 року під час повторного російського ракетного удару по Києву загинула Віталіна Яровенко — студентка четвертого курсу Національного університету «Києво-Могилянська академія» та інструкторка Військового вишколу НаУКМА імені Петра Конашевича-Сагайдачного. Дівчина прибула на місце удару на лівому березі столиці у складі добровольчої групи, що надавала допомогу постраждалим, і життя обірвав саме повторний удар.
Чому ця трагедія стосується кожного
Загибель Віталіни Яровенко — це не лише біль для університетської спільноти. Вона показує, що під час масованих атак навіть ті, хто рятує інших, опиняються під ударом і потребують захисту. Протягом останніх років Віталіна брала активну участь в ініціативах на підтримку військовослужбовців: відкривала збори, виходила на акції, відвідувала шпиталі. Її волонтерська робота була частиною ширшого руху підтримки ЗСУ, до якого долучаються цивільні громадяни.
Контекст нічної атаки
У ніч проти 1 серпня 2026 року Росія атакувала Україну 220 засобами повітряного нападу: 35 ракетами, зокрема 27 балістичними «Іскандер-М»/C-300, та 185 ударними дронів. За даними Повітряних сил ЗСУ, українська ППО збила дві ракети та 154 безпілотники. Президент Володимир Зеленський заявив, що протиповітряна оборона не має ракет до систем Patriot, тому під час атаги вдалося збити лише одну балістичну ракету. У Києві відомо про 9 загиблих і 33 постраждалих, найбільше постраждав Дарницький район. Від удару по Київмедспецтрансу згоріли п’ять автомобілів швидкої, ще 20 медичних автомобілів зазнали серйозних пошкоджень, що ускладнює подальше реагування на нові атаки.
Залишити відповідь