Колишній міністр оборони України Михайло Федоров в інтерв’ю The New York Times, опублікованому в четвер, пов’язав свою відставку з трьома основними факторами: конфліктами з військовим керівництвом, використанням поліграфа в Міноборони та протистоянням з оборонними лобістами щодо стратегії дронів. Українські ЗМІ поширили матеріал 31 липня 2026 року.
Поліграф і перевірки працівників
За словами Федорова, на посаді він ініціював перевірки співробітників Міністерства оборони на поліграфі для виявлення осіб із можливими прихованими зв’язками з оборонними підрядниками. Саме ця практика, стверджує ексміністр, стала одним із джерел напруги всередині відомства та серед військового керівництва.
Тиск оборонних лобістів і стратегія дронів
Федоров заявив, що його відставки активно домагалися лобісти оборонних компаній через суперечку щодо стратегії ведення війни, яка стосувалася і корупції. Під час шести місяців роботи на посаді (за даними ТСН) він просував реформу закупівель озброєння та ставку на дрони й роботизовані системи. За його оцінкою, приблизно 95% втрат російських військ на фронті завдають саме українські безпілотники. Водночас аналітики називають політичні мотиви однією з причин його відставки, вважаючи Федорова потенційним конкурентом президента Володимира Зеленського на майбутніх виборах.
Позиція щодо Зеленського та протести
Федоров заявив, що не має наміру ставати політичним опонентом Зеленського до завершення війни та не братиме участі в акціях протесту на свою підтримку. Він також повідомив, що відмовився від запропонованої посади віцепрем’єра з цифрових інновацій, назвавши її «декоративною». За словами ексміністра, якщо йому не запропонують знову очолити Міноборони, він не повернеться до уряду. Після звільнення Федорова президент спершу звільнив його, а згодом, після хвилі протестів, — головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У п’ятницю в центрі Києва мала відбутися ще одна акція протесту проти звільнення Федорова.
Залишити відповідь